Випускний альбом

Випускний бал - 2011

Останній дзвінок

Не віриться, що ми так швидко подоросліли... Світяться радістю і водночас сумом очі вчителів! На зміну нам приходить інше покоління школярів. І ось востаннє пролунав шкільний дзвінок!

День дитинства :)

Завтра!!! Для кожного це слово асоціюється з певними подіями та справами. Хтось відразу ж уявляє плани на завтрашній день, а хтось... Для нас "завтра" означає останні уроки з учителями, кінець навчання, кінець дитинства... Потім почнуться екзамени, тести. А так хочеться ще хоч трішки побути маленькими!

Что мне снег, что мне зной, что мне дождик проливной, когда мои друзья со мной!

Доходить до кінця наш навчальний рік... І хотілося б зробити щось корисне для школи, котра за 11 років стала рідною. Одним із таких справ став ремонт класу!

Для початку потрібно підкріпитися! Гарний обід- запорука успіху в роботі!
І тут почалося... :)
Дівчата фарбували парти та стільці.
Старалися всі!
А робота була навіть приємною, адже ми не тільки виконували корисну справу, а й весело проводили час.
Хлопці - молодці фабували підлогу.
А головне - все самі!

Ну а як же тут без жартів!!!
Так! Ми це зробили!
А ось і результати! Клас блищить, як новенький!

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Ми, учні 11 - Б класу, хочемо привітати наших співвітчизників зі святом Перемоги, та побажати всім мирного неба над головою! А тим, хто віддав своє життя заради нашого благополуччя - НИЗЬКИЙ УКЛІН.

ВЕСНОЙ СОРОК ПЯТОГО

Мелькали дома и опушки,
Дымился туман над водой.
И мылся в гремящей теплушке
Чуть свет лейтенант молодой.
Он ждать не хотел остановки,
Входя в ослепительный день.
А сзади его для страховки
Держали за брючный ремень.
Стоял он в летящем вагоне,
Судьбу принимая свою,
И лили ему на ладони
Воды неудобной струю.
В разбитом очнувшемся мире,
Мечтавшем забыть про беду,
Уже километра четыре
Он мылся на полном ходу.
Смеющийся, голый по пояс,
Над самым проемом дверей.
И яростно нес его поезд
В пространство - скорей и скорей!
Пред странами всеми, что плыли
В предчувствии мирной страды,
Военного пота и пыли
Усердно смывал он следы -
Весной сорок пятого года,
Своею удачей храним...
Солдаты стрелкового взвода,
Как в раме, стояли за ним.

З Днем Перемоги!

Квіти і найщиріші вітання зі святом Великої Перемоги ветеранам Великої Вітчизняної війни від вдячних нащадків

 

Чи розумніший ти за семикласника?

Тиждень з 11 по 17 квітня був присвячений фізиці та святкуванню 50-річчя від першого польоту людини в космос. Ми, учні 11-Б класу, вирішили провести досдіди, щоб запам'ятатися школі та показати приклад молодшим учням. Досліди мали назву "Чи розумніший ти за семикласника?", хоча в них брали участь діти з 8-Г, 7-А та 7-в класів!
Клименко Мирослава і Курганська Анна досліджували дію атмосерного тиску.

Федосов Толя та Мокряк Влад показували, як за допомогою паперу можна утримати стакан.

Гладир Ірина та Шабанова Ірина демонстрували, як можна витягнути монету з води, незамочивши рук.

Скасірський Михайло та Ходаковська Каріна показували принцип дії сонячного світильника.

Жабіцька Інна разом з Онопою Валерією утримували один стакан за допомогою іншого.

Шабанові Наталія та Ірина з Апілат Каріною також провели декілька дослідів.

А це Шевченко Таня! Вона показувала, що відбувається з пластиковою пляшкою під дією повітря.

От такі от розумники :)

Захищав честь школи

Сьогодні відбулися районні комплексні спортивні змагання, в яких взяли участь 14 команд шкіл району. Честь нашої школи захищав і учень нашого класу Скасірський Михайло.

Через негоду змагання перенесли зі стадіону у спортивну залу нашої школи.
Юні спортсмени змагалися у стрибках в довжину змісця, стрибках на скакалці, човниковому бігу, перетягуванні канату.

Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...

На уроках зарубіжної літератури ми вивчали Генріха Белля та його творчість. Особливо нас вразив його твір "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...", що розповідає про молодого бійця. Тому кожен із нас написав твори, присвячені війні та жаху, що вона несе за собою.

Війни прокляті матерями.
Горацій

«Пішов зі школи на фронт, і поліг за…»
Підготувала учениця 11-Б класу
Шабанова Наталія

Війна – це жахливо. Вона несе з собою страждання, смерть, поневіряння. Вона руйнує життя та цілі сім’ї. « Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так велів закон,» - ці рядки відомі ще з часів Шіллера, який зробив даний переклад вірша.

Але одна справа, коли хоробрі воїни загинули по праві честі, знаючи за що вони воюють, а інша – коли молода людина, навіть можна сказати дитина, йде після школи на війну. Вона йде воювати і не знає за що. І це жахливіше, ніж сама війна.

Мені дуже шкода того молодого солдата, котрий корчачись від болю, впізнає свою школу. Це виглядає ніби знущання, адже недавно він тут навчався, робив помилки та досягав успіхів, прогулював уроки з друзями… А тепер він лежить немічним калікою, нікому не потрібний.

Особа, яка воювала за чиюсь ідею тепер називається «решта».Проте юний хлопчик став не героєм, як спартанці, а «гарматним м’ясом».Якщо спартанці завершили своє життя патріотичним вчинком – захистом своєї Вітчизни, то німецькі юнаки лише скалічили себе, обмануті красивими фразами про справедливість війни. Замість пізнання світу та радощів життя вчорашній школяр отримує страшний удар, відчуття, що описане в Біблії про Апокаліпсис: «Люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її, вони її побажають, але вона втече від них.» На мою думку хлопцеві в цей момент також дуже хотілося вмерти, адже його наступні дні – мука. А йому лише сімнадцять!!!Ще навіть половини життя не прожито. Тепер його очікує лікарняне ліжко, і то якщо вийде, адже на війні багато поранених, окрім нього; співчутливі погляди тих, кому пощастило більше ніж йому, та роки самотності.

Цей хлопчина є втіленням всього німецького народу, що приймав участь у цій кровопролитній, нікому непотрібній різні. Його доля – це трагедія всього людства, яке має відповідати за свої вчинки.

«…встиг поглянути на себе й побачив, що в мене не має обох рук, немає правої ноги… я закричав…» - ці слова не можуть залишити нікого байдужими. В них відчувається весь біль та безвихідь пораненого.

Це маленьке оповідання Генріха Белля пронизане антивоєнною ідеєю, що заперечує не тільки фашизм, а і будь-яку війну. Треба берегти мир, спокій, гармонією в житті, не ставати жертвами привабливих гасел, пам’ятати завжди і всюди, що призначення людини жити, створювати, не вбивати собі подібних. Необхідно не порушувати головної заповіді Божої: «Не убий».

Науково-практична конференція на тему "Хімія та довкілля"

Під час тижня хімії ми презентували свої дослідження під час науково-практичної конференції на тему "Хімія та довкілля", яку організувала для учнів 11-х класів учитель хімії Сердюк Ольга Петрівна.

Бійці екологічного фронту :)

Крокуємо вперед

Кожен із нас проводив власну статистику: хтось досліджував які напрямки в музиці полюбляють учні, хтось досліджував моделі телефонів, що користуються популярнітю, хтось - як часто учні говорять неправду...

Опитуючи учнів, ми вчилися спілкуватися, знаходити спільну мову, спостерігати та аналізувати! Також кожен з нас зробив для себе висновки, з якими ми потім ознайомили інших.

Організувала наші дослідження Ольга Филимонівна, і нам вони ДУЖЕ сподобалися!